Для перехворіли на коронавірус негативний COVID-тест не завжди означає повернення до звичного життя. Лікарі фіксують залишкові симптоми, зміну настрою та загального стану після хвороби.
Як коронавірусна хвороба впливає на психоемоційне здоров’я людини?
Існує низка досліджень, що дозволяють визначити, як COVID-19 впливає на психоемоційне здоров’я. Адже має бути ґрунтовна база, щоб розуміти, що відбувається з людиною. В даному випадку ми говоримо про психічне здоров’я, тобто, що відбувається з мозком людини і які наслідки слід очікувати після того, як людина перехворіє на COVID-19. Переважно в суспільстві поділяють лікування самої коронавірусної інфекції та лікування наслідків, що виникають.
Допомога потрібно надавати вже на самому початку хвороби, тому що є:
- гострий період;
- затяжний період;
- постковідні наслідки.
Тому психологічна, психіатрична допомога необхідна навіть на самому початку. Наприклад, людина під час гострого захворювання на коронавірусну інфекцію також страждає на депресивні та тривожні розлади, порушення сну, що ще більше посилює і поглиблює це захворювання. Коли людина вперше стикається з COVID-19, вона не знає, як реагувати, які наслідки її чекають чи взагалі вона виживе, тому рівень тривоги завжди збільшується, підвищується. Людина перебуває на межі здоров’я та життя, тому всі ці думки, що мають негативний характер, з’являються.
Як виявити у себе постковідний синдром?
Часто важко розділити, які симптоми виникають і що вони характерні для постковідного синдрому, або людина має особливості – часті тривожні стани, тому краще звертатися до фахівців. Підвищення тривоги, емоційні переживання, негативні думки можуть виникати і в умовно здорової людини.
Тривога – наша захисна реакція, яка допомагає виживати. Якщо людина схильна до таких проявів і в звичайному житті, то у неї можуть посилюватися ці симптоми в постковідном періоді. Але науково ці періоди розділені за часом:
- до чотирьох тижнів – гострий період;
- 4-12 тижнів – затяжний період;
- більше 12 тижнів – постковідний синдром;
Усього ці стани можуть тривати понад 6 місяців. Ніхто не здатний точно сказати, чи зможе людина сама вийти з цих станів, чи у неї будуть якісь проблеми, які потребують професійної психологічної допомоги. У всіх різна стійкість до стресів, життєві цінності, тому важко передбачити, чи буде у людини такий розлад чи ні.
Якими є наслідки COVID-19 психічного, психологічного характеру і як з ними впоратися?
Допомога завжди має бути спеціалізованою. Наприклад, людина, яка вже перехворіла і знає, які наслідки можуть бути (ускладнення з диханням, головний біль, тривожні, депресивні розлади), не знає, все повториться так само, якщо захворіє вдруге. Тому тут правильно розуміти, як протікає захворювання, які можуть бути наслідки і до якого фахівця слід звертатися.
Тривожні розлади супроводжуються масивною вегетативною симптоматикою: тремтіння, почуття задухи, головний біль, розлади у вигляді діареї. Людина може розгубитись у таких випадках, вона не знає, що робити. Боротися з цим не слід, але необхідно звернутися за допомогою до фахівця. Не рекомендується самостійно лікувати чи виправляти ці стани, оскільки це може мати інші негативні наслідки.
Скільки можуть тривати постковідні нервові розлади і чи виліковні вони?
Це залежить від того, що це за розлад. Якщо це адаптації і людині потрібен час для того, щоб оновити своє фізичне здоров’я, і немає жодних глобальних проблем у соціалізації, роботі, це можуть бути нетривалі розлади.
Вирівнюється фізичне здоров’я та компенсуються всі ці порушення, що виникли у психічній сфері. І людина функціонує далі.
Важливим моментом є те, що постковідні стани можуть запускати інші психічні розлади. Тобто, на тлі цього розладу адаптації можуть розпочатися й інші психічні розлади, які генетично зумовлені. Або стресостійкість у людини низька, і у неї хронізація цих процесів протікає потім довше, важче і переходить у періодичний перебіг.
Чи є позитивні зміни у ментальному здоров’ї людей після COVID-19?
Є таке поширене явище, як астенія – людина постійно відчуває слабкість, стомлюваність, нічого не може робити. І тому вона втрачає інтерес до якихось, раніше цікавих, побутових моментів раніше зацікавлених. І коли людина довгий час перебуває в такому стані, як тільки вона виходить з неї, у неї виникає потреба і бажання щось робити, як діяти. Наприклад, шукати нових захоплень. Це саме стосується і когнітивних порушень. Тобто ми говоримо про соматичні моменти, а у людей страждають когнітивні функції. Вони не можуть виконувати свою роботу, не справляються із повсякденними справами. І коли вирівнюється цей стан, коли нівелюються когнітивні симптоми, людина починає хотіти вчитися, дізнаватися про щось нове, розвиватися далі. Тобто дійсно, є позитивні моменти у людей, які перехворіли на COVID-19.